Освячення каплички

    Одна з найвищих чеснот людини - віра. Віра є одним з найважливіших елементів духовного стану людини. Саме віра рятує нас в непростих життєвих ситуаціях. Ми віримо в Бога, щиро молимось і покладаємо свої надії в наші молитви. 
Дуже важливим є для людини те, щоб вона могла поспілкуватися з Богом наодинці, незалежно від того чи вона психічно здорова чи ні. Адже Бог у всіх один. 
Саме тому вкрай важливим є відкриття каплички на території Делятинського психоневрологічного інтернату на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Ця подія відбулася завдяки спонсорській допомозі:
Петріщака Олега Ілліча - директора Делятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1, художника
Грицюка Богдана - столяра.

Приватних підприємців;
Струка Василя

Зінича Василя

Пригродського Андрія

Гундяка Володимира
Боднарука Романа Юрійовича - головного інженера Делятинського лісгоспу;
Стельмащука Ігоря Васильовича - колишнього директора Делятинського інтернату;
Лазоріва Петра Івановича - колишнього заступника директора Делятинського інтернату;
працівників Делятинського психоневрологічного інтернату, які своєю участю та фінансовою підтримкою сприяли відкриттю каплички;
Ерстенюка Михайла Васильовича - депутата обласної ради;
Тодорука Івана Івановича - заступника голови Надвірнянської РДА.
Величезна подяка всім, хто долучилися до цієї справи.
Оскільки тепер підопічні, а часом і працівники мають можливість усамітнитися для спілкування з Богом.

Мамо, мамочко, матусю

Зі святом Вас дорогі жінки.

09.03.2016р.

День святого Валентина

Підопічні інтернату до дня святого Валентина виготовляли валентинки разом з культорганізатором, а потім дарували працівникам. Під час виготовлення валентинок підопічні інтернату слухали історію виникнення цього свята. Адже за переказами день святого Валентина вшановує великомученика Валентина - священника, який всупереч наказу імператора Клавдія ІІ, що забороняв молодим чоловікам мати сім'ю, таємно вінчав закоханих. Незабаром дії  священника були розсекречені, а сам Валентин постав перед судом, піддався жорстоким тортурам і згодом був страчений. В ніч перед стратою він написав своїй закоханій лист - признання в любові у віршованій формі. Згодом такі листи стали називатися "Валентинками".

Дата смерті  великомученика припадає на 14 лютого. А роздавши свої валентики які зробили власноручно були дуже задоволені.

Шкідливі звички та їх наслідки.

Підопічні інтернату із задоволенням слухали а після закінчення і обговорювали лекцію на тему: “Шкідливі звички та їх наслідки”.

Адже; шкідливі звички – це форма поведінки людей, що виникає під час навчання  і багаторазового повторення в різних життєвих ситуаціях, складові яких виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовим зв’язком програма дій.

Шкідливі звички завдають безліч бід і страждань, що є найпоширенішими факторами, які негативно впливають  на стан здоров’я людей, а особливо молодь, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння, наркотики.

Алкоголь – це наркотична отрута, що діє насамперед на нервові клітини головного мозку. При цьому значно ослаблюється процес гальмування і відносно переважає процес збудження.  Алкоголізм зумовлює стійкі порушення психіки, велике зниження працездатності, швидку стомлюваність.

Куріння – це набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну, основним компонентом якого є нікотин, а його регулярне вживання викликає тютюнову залежність. Куріння значно обмежує фізичні можливості людини.

Наркоманія – це група хвороб, що виникає внаслідок систематичного, у наростаючій кількості вживання речовин, які  включені до списку наркотиків. Проявами наркоманії є психічна і фізична залежність від цих речовин, а також розвиток абстиненції внаслідок припинення їх прийому.

Після прочитання лекції підопічні інтернату обговорили та усвідомили, що непотрібно зловживати шкідливими звичками, адже здоров’я важливіше і його не купиш забудь які гроші. 

Ліквідація стихійного лиха.

    11.06.2015р. в Делятинському психоневрологічному інтернаті були проведені об’єктові навчання з питань цивільного захисту на тему: “Навчання персоналу інтернату по ліквідації стихійного лиха (повені, буревії)”

    Навчання проводилось на території інтернату. Проводили навчання інженерз охорони праці Нищей О.М. та старша медична сестра Станіщук Л.І.

Зі святом Дорогі наші Матері!

    День травневий, день весняний –
    Трави й квіти весняні.
    Навкруги – куди не глянеш:
    Все всміхається мені.
                    І в таку чудову днину,
                    Між пташок дзвінких пісень,
                    В серці кожної людини
                    Йшов любов’ю Мамин День.
    В день такий приносять діти
    До мамів любов свою –
    В подаруночках і квітах
    Кажуть: я тебе люблю.

    Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джевіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам'ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ , законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією щоб один день у році присвятити вшануванню матерів.

    Її старання увінчались успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День матері як офіційне свято. Хоча по суті це свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама найголовніша людина в світі.

    У багатьох країнах світу відзначають День Матері  13 травня. В Україні це день відзначають в другу неділю травня.

    Мама, мати, матуся!  Скільки спогадів і тепла таїть  це магічне слово, бо ними ми звертаємось до найближчої , найдорожчої, найріднішої та найдобрішої для нас людини. Але нажаль те що ми сприймаємо, як належне, для більшості підопічних інтернату є і залишиться тільки нездійсненною мрією. Тому безумовно , День Матері – це одне з самих зворушливих свят, тому що кожна підопічна інтернату з дитинства і до своїх остатніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний  образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить , завжди пожаліє і буде самовіддано любити, незважаючи ні на що.

    Святковий концерт присвячений чарівному весняному святу – Дню Матері – відбувся в інтернаті 8 травня. Свято готував організатор культурно - дозвіллєвої  діяльності та інструктор з трудотерапії. Участь у концерті з задоволенням прийняли підопічні інтернату, які підготували сценки “Про матір”, “Руки матері”, до сліз проймали піснями “Мам”  та “Рідна мати моя”.

    Активну участь в організації свята прийняли й працівники інтернату, які прийшли на святковий концерт, адже завдяки їхній праці, їхньому материнському ставленню до підопічних, наші дівчата не почували себе настільки самотніми у цей весняний день.

    Атмосфера свята була теплою, родинною. А учасники свята і глядачі залишились сповнені вражень і приємних емоцій.

    В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з святом, нехай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

08.05.2015р.

Міжнародний жіночий день!

В цей святковий день весняний,
Вам найкращим, незрівнянним,
Шле сонячні вітання
І найкращі побажання.
Хай всміхаються троянди,
Хай тюльпани шлють уклін,
Хай освячує кохання
Птахів щебіт передзвін.
 

Цей святковий день цілком присвячений самій прекрасній половині нашого суспільства. Його популярність наростає і зміцнюється вже більше ста років. Історія появи міжнародного жіночого дня проста і зрозуміла - це була спроба відновити спотворену століттями справедливість по відношенню до жіночої статі, яка на стільки вкоренилася в суспільстві, що бути жінкою, ще якихось 100-150 років тому означало тільки одне - безправ’я і всецілий, навіть гнітючий послух. Як тоді, так і зараз існувала думка про те, що жіноча частина населення представляє його слабку частину. Цьому намагаються привести найбанальніші докази, мовляв чисто по фізичним показниками вони поступаються у силі і міці чоловічої частини суспільства. Але чому ж тоді на плечі наших жінок вивантажували і продовжують вивантажувати самі обтяжливі і трудомісткі заняття? Жінка витривала і в цьому вона перевершила чоловіка. Про її витривалості ходять легенди. Її витривалість помітна і проявляється на кожному кроці. Зваживши всі розрахунки можна прийти тільки до одного висновку: чоловік і жінка абсолютно різні, але абсолютно рівні між собою. Більш того - одне без одного приречені на смуток і печаль, і навіть вимирання.

    Це  засвідчує  контингент  Делятинського  психоневрологіччого  інтернату,  який  складається  із  167  хворих  жінок.  Вони  також  хочуть  святкувати,  відчувати  свою  потребу.  Саме  це  вдалося створити   працівникам  інтернату  і  підопічним,  які  святкували  свято  жінок  і  миру,  відчули  гарний  настрій  та  весняний  спокій.

    Відкидаючи пафосність і офіційну частину всіляких державних петицій і документів, однозначно можна сказати: це один з кращих свят, яким довелося увійти в наші календарі. У День нашої, самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я Вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!

06.03.2015р.

     Колектив та підопічні Делятинського психоневрологічного інтернату висловлюють подяку Івано-Франківській обласній раді, завдяки  сприянню якої,  рішенням  двадцять  дев’ятої сесії №  1290-29/2014  від 27.06.2014 року  виділено  кошти  в  сумі  343,3 тис. грн. на  капітальний  ремонт  даху (кухні,  бані, прохідної),  який  проводиться департаментом будівництва,  житлово-комунального  господарства,  містобудування  та  архітектури  облдержадміністрації. Дані  роботи  знаходяться  на  стадії  завершення.

    Також за підтримки обласної ради  (згідно  рішення  двадцять  дев’ятої сесії №  1290-29/2014  від 27.06.2014 року),  на  капітальний  ремонт  будівлі  корпусу  №1, виділено  кошти,  в  сумі  350,0  тис.  грн., що сприяє  покращенню  матеріально-побутових  умов  проживання   підопічних,  впливає    на   їхнє  самопочуття,   а  також  дозволить  зменшити  навантаження  на  жилі  кімнати,  в  зв’язку  із введенням  в  експлуатацію  ІІ  поверху  даної  будівлі,  який  не використовувався  протягом  останніх  років,  в  зв’язку   з  його аварійним  станом  (рік   будівництва  -  1930) .

Станом  на  10  листопада  2014  року  проведено  перекриття  даху,  укріплення  стін,  облаштовано  фасад  сайдингом,  замінено  дерев’яні    підлоги   та  облицьовано  їх  керамічною  плиткою.  Замінено  стару  сантехніку,  системи  тепло- ,  водо-    та  електропостачання,  встановлено  нові  дерев’яні    міжкімнатні  двері, пандус  та обмостки.  На даний час проводяться ремонтні роботи на другому поверсі спального корпусу.

14.11.2014

Конкурс краси й чарівності "Міс осінь - 2014"

      У Делятинському психоневрологічному інтернаті відбувся конкурс краси й чарівності “Міс осінь - 2014”.

      Це чарівне видовище мало на меті підкреслити  природню красу наших підопічних, показати їхні таланти та продемонструвати їхню багатогранну особистість, а також кожна з учасниць змогла відчути себе справжньою жінкою. У даному конкурсі взяли участь шість найчарівніших, найталановитіших i звичайно ж, найкрасивіших дівчат нашого інтернату.   

     Змагання проводилось в три етапи:

Етап І – “Візитна картка. Представлення себе”.

Кожна учасниця повинна розповісти про себе, свої вподобання, мрії.

Етап ІІ – “Похід по імпровізованому подіумі в осінньому наряді із підкресленням зовнішнього вигляду.

Етап ІІІ – “Художній номер від учасниць. Демонстрація таланту”. Під час цього етапу глядачі мали змогу почути декламування віршів, послухати красивий спів та побачити чудові малюнки наших учасниць.

За результатами трьох етапів журі визначило номінанток із відповідним призначенням призових місць, а інші підопічні та персонал закладу вибрали “Міс глядацьких симпатій”.

     Отже результати конкурсу такі:

Міс осінь 2014 – учасниця під № 3 Продан Оксана Ярославівна

Міс глядацьких симпатій – учасниця під №2 Белінська Ольга Георгіївна.

     Усі учасники конкурсу були нагороджені бурхливими аплодисментами та призами.

     Даний конкурс ще раз підкреслив різноманітність та індивідуальність кожної підопічної нашого інтернату і дав змогу переконатись у їхній красі та неповторності.

29.10.2014р.

"Україна - це наша країна"

                  Гноблять, калічать, труять рід,

                  Ворожать, напускають чари,

                  Здається, знищено вже й слід,

                  Лиш потурнаки й яничари.

                  І ось — Стефаник і Куліш,

                  Ось — Коцюбинський,

                  Леся — квіти Степів страждальної землі,

                  Народу самосійні діти! А то підземна загуде

                  Вулканом націй ціла раса

                  І даром Божеським гряде Нам

                                                                                                Прометеїв дух Тараса.

     Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна - це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, — це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього «клаптя», це бажання діяти на його благо, повага до нього. Ми можемо впевнено сказати, що наша Україна — найкраща країна у світі. Та чи маємо ми підстави стверджувати це так категорично?  Що ж таке моя країна? І чому вона найкраща для мене? Україна — це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність…

     Україна — це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…

     Україна — це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…

     Можна довго перераховувати все, чим для мене є моя країна, та чи буде тому край? Україна — це все, що навколо нас, усе, чим живемо й про що мріємо, це наші батьки, друзі, учителі. Кожен порух нашої душі, кожен наш вчинок, кожен життєвий крок стосуються нашої країни.

     Однак головне, що Україна — це та земля, де ми народилися, де завжди на нас чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це — наша Батьківщина, найкраща і найрід-ніша, завжди захоплива у своїй непізнаності й навіть непізнанності.

06/10/2014р.

    У зв’язку з подіями які відбуваються в Україні, в інтернаті всі урочистості відмінено (концертну програму).

    Впорядковано приміщення та прилеглу територію.

    У день Державного прапора України встановлено на будівлі інтернату державний прапор та проведено збори, засідання за круглим столом для працівників інтернату, на яких було прочитано лекції:  “Україна у нас єдина”; “Історія встановлення і утвердження державних символів України”. З промовою виступили:  заступник директора  Лазорів П. І.;  організатор культурно дозвіллєвої діяльності Бернацька І. В.

    Для підопічних інтернату було організовано: 

-святковий обід,

-читання лекцій про Єдність України,

-організовано похід до церкви Різдва Пресвятої Богородиці, в якій відбувалася панахида за людей , які загинули виборюючи демократичний  вибір та відстоюючи конституційні засади демократії, права і свободи людини під час революції  гідності, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

    Маємо надію на те, що в Україні найближчим часом все владнається,  і  всі зможуть веселитися, і ми в свою чергу будемо організовувати урочисті свята для підопічних, які проживають в інтернаті.

Літо - Літечко!

        Делятинський психоневрологічний інтернат розташований на березі річки ” Любіжнянка”  в надзвичайно мальовничому та чудовому місці. Гарний краєвид-неподалік і річка, і ліс та й сама територія потопає в зелені та квітах. Але те, що є за межами закладу для багатьох підопічних залишається великою загадкою. Саме тому, коли надворі тепло, підопічні разом з організатором культурно-дозвіллєвої діяльності та інструктором з трудової терапії ходять до річки на прогулянку, для того, щоб позасмагати та відпочити на свіжому повітрі, одним словом – оздоровитися.

        Літо- літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та ні… Не просто гарно а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і ліс. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося. Та дні швидко минають і ось уже на горобині починають червоніти ягідки,достигають яблука і груші… Добігає до кінця літо- літечко..

Літо радістю іскриться,

І тепло всім роздає.

Річка стрічкою струниться…

Літо-літечко моє!

Характеристика ран, види, лікування та профілактика

  У Делятинському психоневрологічному інтернаті було проведено  навчання з середнім  медичним персоналом за участі лікаря-психіатра  Процьків Г.М., та  старшої медичної сестри Станіщук Л.І., на тему:   

“ Характеристика ран, види, лікування та профілактика”.

            Під час навчання середнього медичного персоналу було продемонстровано на конкретних прикладах класифікацію ран та  першу допомогу під час поранення. Для навчання було використано відповідні стенди та плакати. Також  медичний персонал мав змогу проводити на практиці накладання пов’язок  та медикаментозне лікування ран.   Під час навчання ввесь середній медичний персонал справився з наданим їм завданням по лікуванню різних типів ран.

           В інтернаті лікар разом із старшою медичною сестрою систематично проводять санпросвітню роботу з медперсоналом щомісячно, відповідно до плану медичної служби, що дає можливість підвищити фаховий рівень медичних працівників та покращити медичне обслуговування підопічних

Звичаї та традиції Українського народу

Кожна нація , кожен народ , навіть кожна соціальна група має свої традиції та звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.

Звичаї - це не відокремлене явище в житті народу , це - втілені в рухи і дію світовідчуття , світосприймання та взаємини між окремими людьми . А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу , що в свою чергу впливає на процес постання народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно зв`язана з звичаями народу.

Звичаї народу - це ті прикмети по яких розпізнається народ не тільки в сучасному , а і в його історичному минулому.

Звичаї - це ті неписані закони , якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах . Звичаї , а також мова - це ті найміцніші елементи ,що об`єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Звичаї , як і мова, виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу .

Ми , українці , нація дуже стара і свою духовну культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. Разом із християнством Візантія принесла нам свою культуру, але саме свою культуру, а не культуру взагалі . У нас на Україні вже була національна культура, і Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної, батьківської культури .

Зустріч Візантії з Україною - це не була зустріч бідного з багатим ; це була зустріч якщо не рівних, то близьких потугою, але різних характером культур. Ще й тепер ми маємо у своїх звичаях і народній усній творчості ознаки зустрічі, поєднання староукраїнської, дохристиянської культур. Але ми до цього вже так звикли, що іноді не можемо розпізнати де кінчається в народних звичаях староукраїнське і де починається християнське . Бо староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших звичаїв, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня - без писанки, Святої Троїці - без клечання, навіть називємо це останнє свято «Зеленими Святами». Всі ми відзначаємо свято Купала, на «Введіння» закликаємо щастя на майбутній рік на «Катерини» кличемо долю, а на «Андрія» хто з нас не кусав калети (це великий корж із білого борошна) і яка дівчина не ворожила , чи вийде заміж цього року?

Все це - наша дохристиянська культура , наша найстаріша традиція . Кутя - це символ урожаю , писанка - це символ народження сонця . Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів ,що прокидаються (так вони вірили) разом із воскресінням природи - від русалок , мавок , перелесників ...

Купала - це типове дохристиянське свято з усіма староукраїнськими атрибутами . Ладо - це поганський бог кохання і плодючості .

На час , у який ми тепер святкуємо Різдво Христове , колись ,ще до християнства на Україні припадало свято зимового повороту сонця . Це був час ворожіння на майбутній рік ; а тому ми і тепер маємо в різдвяних звичаях цілу низку дохристиянських елементів , що мали своїм призначенням накликати добрий врожай у наступнім році , багатство і добробут у дім господаря , щасливі лови для мисливця , весілля для дівчини та щасливу мандрівку для парубка - дружинника князя або й самого княжеча. Всі стихійні сили природи умиротворяються та закликаються , щоб не діяли на шкоду людям і худобі .

Про все це співається в колядках , що були відомі далеко ще до початку християнських часів на Україні це виявляється і у звичайних обрядах, як ось : дванадцять полін, дванадцять святвечерніх страв, закликання на вечерю мороза, вовка, чорної бурі та злих вітрів, дідух на покутті , сіно на столі.

Всі ці рухи , дії і слова , що на перший погляд не мають ніякого значення в житті людини , віють на серце кожного з нас чаром рідної стихії і є для душі живущим бальзамом , який сповнює її могутньою силою.

Без традицій не залишився й наш інтернат. Більше того, саме релігійні, національні і загальнокультурні традиції і звичаї дозволяють нам урізноманітнити життя підопічних інтернату, внести в нього долю свіжості і цікавості, підкреслити значення минулого для збереження майбутнього. Так, наприклад, під час зимового циклу свят традиційним для нас стало урочисте святкування свят Миколая, Святого вечора, Різдва і подальших різдвяних свят. Щороку 19 грудня наш інтернат відвідують представники духовенства, щоб збагатити духовне життя підопічних і разом з тим, вручити їм символічні подарунки з нагоди свята. На Святий вечір підопічні мають змогу скоштувати святу вечерю і відчути себе в стінах закладу справді по-домашньому. На Різдво ми самі колядуємо, а також приймаємо в інтернаті різноманітні колективи колядників, професійних та аматорських, які приносять нам часточку світла та радості. Традиційним для нас стало також святкування уродин генія українського народу - Тараса Шевченка, під час яких ми прикрашаємо зал, декламуємо вірші, співаємо окремі твори. Перед Великоднем ми зазвичай виготовляємо саморобні писанки, готуємо великодні кошики і з деякими підопічними йдемо їх освячувати. Влітку традиційним для нас є святкування Івана Купала, Спаса (Переображення Господнього). Окремо варто наголосити на особливій щорічній підготовці до Дня незалежності України, коли ми у національному одязі виконуємо державний гімн, вшановуємо герб та прапор України і слухаємо найяскравіші уривки з історії нашого народу. Восени ми влаштовуємо різноманітні заходи пов*язані із творчістю підопічних: виставки картин та виробів, декламування віршів, пісенні вечори. Протягом року ми влаштовуєм кілька екскурсій в нашій місцевості, що дає змогу підопічним познайомитись з історією та культурою нашого краю. Окрім того, до нашого інтернату час від часу приїздять різні колективи місцевого і регіонального значення, що дарують підопічним неповторний час і власну творчість. Таким чином, Делятинський психоневрологічний інтернат прилучає своїх підопічних до загальноукраїнських традицій, старається познайомити їх із найбільшою кількістю звичаїв української культури і дозволяє відкрити для них широкий світ загальнолюдських культурних цінностей.

Єдність нації - в її різноманітті.

    Безумовно, розвиток будь-якої держави визначає його національна ідея. Головне наше завдання на сьогоднішній день - не допустити ескалації, як висловився у своєму романі "Левіафан" Томас Гоббс, нещадної "боротьби всіх проти всіх" в нашому суспільстві. Разом з цим, відображення в менталітеті українців крилатої фрази "Моя хата скраю" - вкрай небезпечна загроза для подальшого розвитку національної ідеї в Україні.

    Соціальне відчуження, домінування одного етносу і мови  - це шлях в нікуди, який приховує в собі серйозну небезпеку. Нам неможна ні на мить забувати про те, що єдність нації - в її різноманітті, в різноманітті всіх її складових елементів: мов, традицій, культур, історичного минулого і т.п.

    Саме така "єдність нації" і має стати національною ідеєю молодої Української держави. Спираючись на це визначення, ми зможемо пободувати свідоме, правове, по-справжньому процвітаюче громадське суспільство. 22.05.2014 року, о 14.15 год. в Делятинському психоневрологічному інтернаті було проведено пресконференцію на тему: "Національна єдність держави", на якій були присутні: 19 працівників та 54 підопічних інтернату.

    Тема національної ідеї вже багато років вкрай актуальна в Україні. Але, на жаль, за 20 років незалежності нашої держави ми так і не змогли створити сильну, єдину, об'єднуючу національну ідею.

    Незважаючи на майже повну відсутність результатів на даний момент, ми повинні продовжувати пошук формулювання  і методи побудови такої  національної ідеї в Україні, адже її відсутність є реальною загрозою для всієї країни - деградацією суспільства і крахом всієї державності. 

Святкування 69 - ї річниці Перемоги над нацистськими загарбниками 

Квіти – на граніті, на броні.

Сонце усміхається мені.

Поруч з ветеранами стою,

Наче клятву пам’яті даю.

                Ветерани в світлій сивині

                А на грудях сяють ордени.

                Пам'ять серця…

                Пам'ять сивини…

Пам'ять тих, що

Не прийшли з війни,

Квіти – на граніті, на броні.

Сонце усміхається мені.

    З нагоди святкування Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні колектив Делятинського психоневрологічного інтернату вшанував і привітав листівками ветеранів, які перебувають на даний час у нашому закладі. Підопічні разом із супровідними  особами гідно вшанували пам'ять відважного захисника Вітчизни, церемонією покладання квітів біля пам’ятника, що знаходиться в селищі Делятин. Також, пам'ять про загиблих в ті страшні дні вшанували хвилиною мовчання.

    “Ми вірили, ми знали - переможемо”. І перемогли… І вистояли… і сьогодні не здається – не зважаючи на похилий вік учасники війни не дають різним хворобам і напастям себе здолати, зберігають оптимізм і бадьорість духу.

    Шановні Ветерани! Здоров’я Вам на довгі роки і нехай кожний день вашого життя буде світлим і радісним!

Великодня писанка, як символ сонця, життя і безсмертя!

     Виставку писанок та великодніх виробів організували підопічні інтернату. Вибір на будь-який смак та вподобання, яскраві, неординарні, творчі та креативні. Для всіх бажаючих було організовано майстер-клас із оформлення великодніх яєць. Є десятки способів і технік зробити великодню писанку особливою та ексклюзивною. 

    Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня. Звідси і їхня назва — «великодні яйця».
    В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Предки слов'ян називали розписані яєчка «красними яєчками»

    Головне не забувати, що великоднє яйце символізує сонце, життя і безсмертя, тому писанка повинна бути яскравою! Для оформлення писанок можна використовувати майже всі підручні матеріали – кольоровий папір, крупи, фарби, бісер, стрічки, паперові серветки з візерунками, цибулиння та наліпки. Чим би ви не прикрасили великоднє яйце воно буде святковим, тому значно важливіше, що автор вкладає у свою роботу.

За чисте довкілля

    У рамках всеукраїнської  акції “За чисте довкілля”  на території Делятинського психоневрологічного  інтернату була проведена толока. Всі працівники, а також підопічні інтернату під керівництвом інструктором з праце терапії долучились до прибирання та благоустрою території, завдяки чому було почищено  сад, побілено  дерева та бардюри, помальовано огорожу, висажено квіти, розбито нові клумби.    Адміністрація інтернату вдячна всім, хто підтримав дану акцію, для можливості наведення чистоти та порядку до Великодніх свят!

Моє місто - Делятин!

     Делятин – це містечко, що лежить на висоті 460м. серед гір і лісів у долині, котра захищає його від вітрів. Поміж вічнозелених карпатських гір і лісів, впродовж швидкоплинної річки Прут знаходиться наше рідне, чарівне, гірське містечко Делятин. З славною історією, самобутніми традиціями, талановитими і працелюбними людьми. У якому і розташований Делятинський Психоневрологічний інтернат. Підопічні інтернату можуть разом із супровідними особами покидати територію інтернату і ходити на прогулянки. Так, вони прогулювались містечком Делятин і були приємно здивовані тим, яке воно багате на цінні пам’ятки архітектури:

• церква Різдва Пресвятої Богородиці (пам’ятка архітектури 1640р.);
• пам’ятник Ротонда, присвячений  воїнам УПА;
• музей Марка Черемшини;
• костел святого Франциска;
• школа.

     Як кажуть, краще один раз побачити ніж 100 раз почути. Делятинці бережуть прекрасні звичаї, традиції. Делятин -це наша батьківщина, це частина великої Батьківщини, ім’я якій -Україна.

Весняна пора!

     Весняна пора! Як заворушує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами весняний ліс. Така атмосфера буває тільки в перший місяць весни – все вже дихає сонцем і теплом, навіть якщо вони тішать нас зовсім рідко.

    Підопічні Делятинського психоневрологічного інтернату змогли скористатися нагодую і організували прогулянку до лісу, де вони спостерігали за природою та погодою, яка в цей день була надзвичайно сонячною. Підопічні були вражені тим, які весна підготувала подарунки – підсніжники, проліски, фіалки. Це вона Весна – така ж захоплююча, як чарівниця. І ось сонце обіймає ввесь світ життєдайним сяянням і теплом. Ось парує, дихає, оживає, тріпоче, одягається в святковий одяг земля!

     Варто робити прогулянки у весняний ліс частіше. Насолоджуватись природою, поки вона ще не зовсім переможена людиною!

     Весна! Весна! Чарівниця, життєдайниця, неповторна! Благословляємо тебе своїм сьогоденням і пожиттєвим майбуттям!!!



 

Святкування 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Тарас Григорович Шевченко –         

Письменник доброї душі…

Вклонімося йому низенько,

Згадаймо про його вірші.

            Згадаймо про його дитинство,

            Про те, як мучився колись…

            Як працював він на те панство,

            Як його сльози пролились…

Йому кортіло бути вільним,

Не працювати на панів –

Щоб вибирати добровільно

Життя, веселощі дарів.

            Славетний наш поет страждання

            Уславився на все життя.

            До всіх було Тарасове плекання:

            «Не уважайте Україну за сміття!»

Шевченко – це моє натхнення…

Шевченко – це краса людська…

         7 березня було організовано  концертну програму за участю вокального ансамблю “Зозулята”. Дійство відбувалося у святково прикрашеному залі, де учасники ансамблю звеселяли підопічних інтернату Українськими піснями, гуморесками, інсценізаціями. Також у цей день відбулося засідання за круглим столом, де директор інтернату Довганюк І.І. привітала особисто всіх працівників із святом. До слів привітання приєдналися голова профспілкового комітету Ерстенюк Г.Я.

         У зв’язку з відзначенням 200-річчя з дня народження поета, художника, громадського діяча, було організовано виставку художніх робіт, де підопічні інтернату змогли представити свої роботи, які вони підготували з нагоди свята.

Святкування дня св. Валентина

     Життя без кохання,               

     Життя без любові-

     То небо без сонця,

     То небо беззоре!

     Життя не можливе,

     Воно не існує,

     Коли наше серце

     Любові не чує!

     Знову наблизився День Святого Валентина. Це запозичене свято, яке з кожним роком все міцніше вкорінюється на наших теренах. І якщо 14 лютого погода навіть видається похмурою, навколишній світ для багатьох людей все одно є  барвистим і теплим. Від квітів, листівок, подарунків, слів про кохання-невід’ємних атрибутів цього дня- а найбільше від конкурсної програми ”Все починається з кохання”, яку підготували підопічні Делятинського психоневрологічного інтернату.

     Учасники програми ознайомилися з історією виникнення свята та власноруч виготовили святкові Валентинки з паперу (мистецтво орегамі).  На заході панував  святковий настрій, а з свята підопічні інтернату пішли з подарунками та   усміхненими обличчями, попри все вони продовжують кохати і насолоджуватися життям!

Екскурсія в музей Надвірнянщини!

04 лютого 2014 року підопічні Делятинського психоневрологічного інтернату відкрили для себе музей історії Надвірнянщини.

Нас радо зустріли і разом з екскурсоводом розпочалася наша подорож галереями художнього музею. Спочатку ми потрапили в зал історії ремесел і промислів Надвірнянщини, потім з цікавістю розглядали полотна, які були представлені в залі картинної галереї.

Підопічні дізналися про цікаві факти визволення міста від фашистських загарбників. Екскурсія викликала почуття глибокої вдячності воїнам-визволителям за мирне та щасливе життя, яке в них є.  

Святкування Нового Року та Різдва Христового

     Навколо  нас багато немічних, хворих, самотніх людей, тих, хто потребує допомоги. Особливої уваги потребують  люди, які знаходяться в інтернатних установах   та опинилися в складних життєвих обставинах і не пізнали справжнього сімейного щастя. Допомагати таким людям – обов’язок кожної свідомої та відповідальної людини.

     Для підопічних Делятинського психоневрологічного інтернату напередодні Нового Року, була організована концертна програма, в якій взяли участь підопічні та працівники інтернату.

     В  Новорічні дні мешканці інтернату радо зустрічали гостей із церкви Різдва Пресвятої Богородиці селища Делятин. Учасники «Маріїнської дружини» підготували виставу «Вертеп», щоб подарувати мешканцям інтернату гарний настрій, внутрішнє наповнення емоціями та  підбадьорити гумором, запрошені підготували різноплановий репертуар: пісні, як народного, так і сучасного характеру, вірші, гуморески. Словом - влаштували Новорічно-Різдвяну казку! Маємо надію на те, що підопічні з радістю згадуватимуть все те, що відбувалося в інтернаті в Новорічні та Різдвяні свята, а у нас в серцях назавжди залишиться посмішка людей напередодні Різдва Христового!

7 січня, після святкування Нового Року, кожного з нас обіймає особлива духовна радість, бо саме в цей день відзначають прекрасне свято Різдва Христового. У світлі Різдва ми повинні прагнути очиститися від будь-якого негативу, відродити душу й серце у покаянні, любові  і всепрощенні.

Згідно звернення Всеукраїнського благодійного фонду "Серце до Серця" від 18.01.2018 року №003/03, з 02 по 22 квітня 2018 року проводиться 13-а благодійна акція з метою придбання медичного обладнання для лікування дітей, які мають вади слуху.
Оголошення про проведення даної акції розміщені на території інтернату. Також, створена скринька благодійної допомоги, яка знаходиться на прохідній інтернату у сторожа.
Просимо бути небайдужими до чужого горя та долучитися до даної акції.